РЕДКАЯ ПТИЦА

международный фестиваль
литературных изданий

Днепровский конкурс


Задание:

Необходимо написать 12 строк поэзии или прозы о г. Днепр.
Текст может быть на украинском или русском языке, но в нём обязательно должна присутствовать строка Виктора Невского:

«Раскинулся город привольно На трёх живописных холмах»

или Сергея Бурлакова:

«Ще не старе, ще зовсім юне місто, Космічний дух йому омив чоло…»

⁓ ⁓ ⁓

Светлана Ефремова (1 место)

* * *
Запутавшись в раннем рассвете,
Желая тепла и добра,
Гуляет взрослеющий ветер
Над гладью седого Днепра.

Дитя исторической драмы –
Блистающий в гранях веков,
Классический номер программы
С мелодией добрых стихов.

Звуча выступлением сольным –
Как кисти художника взмах,
Раскинулся город привольно
На трёх живописных холмах.

⁓ ⁓ ⁓

Микола Ложко, Дніпро (1 місце)

* * *
Імен було у міста чималенько,
Та лиш одне лишилось на віки –
Ім’я – натхненник творчості Шевченка,
Ім’я Дніпра – великої ріки.

Землі металу й космосу – за двісті,
Та хоч води й багато утекло,
Ще не старе, ще зовсім юне місто,
Космічний дух омив йому чоло.

Воно знесло важку та славну долю.
На нім сліди звитяг, тріумфів, бід.
Це місто Яворницького та Поля,
І Я́нгелівських стартів та орбіт.

⁓ ⁓ ⁓

Наталья Михайлец, Днепр

* * *
Мій рідний край зв’ється Придніпров’я
Козача вольниця була колись.
І бачу зрідка я, як гетьманства величного
Майорить спис.
Дніпро могучий заковали у бетоні скелі,
Шикокиї лани морями залили.
Але свіча не згасне,
Бо виситься на скелях
Моє, ще не старе,
Ще зовсім юне місто.
Космічний дух йому колись обмив чоло.
Зірковий шлях його не зупиниться.
Свічадом в Придніпров’ї буде він завжди.
Хай розквітає моє місто
Із-за пагорбів на оба береги.

⁓ ⁓ ⁓

Наталя Федько, Дніпро

Дніпро – місто мрійників і самітників

Це місто мирить мрійників зухвалих,
Самітників, митців… його душа
В тяжкі години зерна сили брала
З долонь ріки Дніпра, немов пташа́,
Бентежне місто. Горде… І привітне.
З Дніпром давно я римами зрослась.
Тут вулиці пульсують щастям в квітні.
Тут серпень злотосяйний, ніби князь.
А зараз в парках – тіні падолисту.
Але серця примножують тепло…
Ще не старе, ще зовсім юне місто,
Космічний дух йому омив чоло…

⁓ ⁓ ⁓

Ирина Берёза

* * *
Раскинулся город привольно
На трёх живописных холмах.
И если не хлебом и солью,
То просто и ясно – в стихах.

Встречает и давних, и новых
Нежданным теплом ноября.
И ты понимаешь, что снова
Рванулся в дорогу не зря.

Нанижутся строки на встречи,
И память сквозь осень и дым
Частями рифмованной речи
Оставит тебя молодым.

⁓ ⁓ ⁓

Олег Озарянин, Житомир

* * *
Кипящий, большой, хлебосольный,
Воспетый в бессмертных словах,
Раскинулся город привольно
На трёх живописных холмах.

Днепрян благородные лица,
Днепрянок изысканный вид.
И каждый тут – редкая птица,
И в чём-то своём знаменит.

Я в городе этом впервые,
Но с первого взгляда влюблён.
И здания в нём, как живые,
Моргают мне светом око́н.

⁓ ⁓ ⁓

Людмила Легостаєва

* * *
До мене друг приїхав, давній друг,
Уперше він відвідав наше місто.
Моє життя із чорно-білих смуг
Раптово стало сонячним й барвистим.

Було то в час цвітіння хризантем,
У час кружляння птаха золотого.
— Давай по місту, друже мій, пройдем,
Я покажу тобі його основи.

Ще не старе, ще зовсім юне місто,
Космічний дух йому омив чоло.
Блищить Дніпро – його живе намисто,
І, бачиш, осінь, а в душі тепло.

⁓ ⁓ ⁓

Мария Макаренко, пгт. Царичанка, Днепропетровская область

* * *
Раскинулся город привольно
На трёх живописных холмах.
В нём дышится радостно, вольно,
И творческий дух в нём в веках.

Здесь люди душою красивы,
Река до столицы ведёт;
Несёт вдохновенье в дар, силы,
Гостей уважает Днепр, ждёт.

Здесь каждый свою ждёт жар-птицу,
Друг другу на помощь идут.
В культурную скоро столицу
На Днепр за труды нарекут.

* * *
Ще не старе, ще зовсім юне місто,
Космічний дух йому омив чоло…
В смарагдове одягнене намисто,
Під мирним небом, як раніш було.

Крокує місто європейським нині шляхом.
Митці сягають зірок апогея.
Живуть творці тут, будівельники за фахом,
В навесні духмянить сакури алея.

Минають нас розрухи і руїни,
В містян усміхнені щасливі завше лиця.
Стає Дніпро культурною столицею країни,
В фортеці охоронці ангели – Творця жар-птиця.

⁓ ⁓ ⁓

Александр Мальник

* * *
Мов шлях чумацький, ніби зоряне намисто,
Вздовж річки, серед степу пролягло
Ще не старе, ще зовсім юне місто.
Космічний дух омив його чоло.

Космічний дух притягував до себе.
Стікались люди із усіх усюд.
Дивились не під ноги, а на небо.
І той веселий, працьовитий люд

Піднятися до неба чи зуміє?
Зуміє – так судилось на віку.
Там люди про політ плекали мрію.
Та втілили в «Енергію» стрімку.

* «Енергія» – самая мощная в мире ракета-носитель, создана в г. Днепр объединением КБ “Южный” и “Южмаш”.

⁓ ⁓ ⁓

Юрий Вороновский

* * *
Пусть не был он городом стольным,
Всегда к нам являлся он в снах.
Раскинулся город привольно
На трёх живописных холмах.

Космическим центром был город,
Студенческой меккой он стал,
Стране нашей – крепкой опорой,
Он – молод, хорош, он не стар…

Здесь вижу счастливые лица,
Осанну Днепру мы поём.
А «Редкая, думаю, птица»
О граде напомнит моём…

⁓ ⁓ ⁓

Андрей Кужеев

* * *
Раскинулся город привольно
На трёх живописных холмах.
Здесь жителей много, довольно.
В больших и не очень домах.

Днепровские дамы красивы,
Мужчины – мудры и сильны.
Деревьев роскошные гривы
И памятники старины.

Соборы, мосты и музеи.
Здесь множество знаковых мест.
А город хранит от злодеев
Эмблема Давида и Крест.

⁓ ⁓ ⁓

Лидия Ляшенко

Днепр

Вокзал. Чемоданы. Повозки –
Встречают, бегут, спешат…
Ну здравствуй, днепровский тёзка!
Погода-то как хороша!

Столичная вся суматоха
Осталась там, вдалеке.
Блокнот, карандаш – и в дорогу!
Тут главное – налегке.

Раскинулся город привольно
На трёх живописных холмах.
Ну здравствуй! В Днепровских волнах
Ты светишься, как в зеркалах.